• (0352) 26-37-75
  • admintkml2@ukr.net
Тернополянка дякує лікарям за те, що врятували життя її батька

  • 57-річний тернополянин Сергій Філюк потрапив у реанімаційне відділення 2-ї міської лікарні 8 листопада.
  • У чоловіка було гнійне запалення легень і лікарі майже місяць боролись за його життя. 
  • Зараз пан Сергій на домашньому лікуванні під наглядом лікаря, а рідні вдячні медикам, які врятували його життя. 

            - Тато захворів звичайним бронхітом, але чомусь організм не сприйняв лікування і бронхіт не пройшов до кінця, - розповідає донька Сергія Філюка Зоряна Барчук. - Він переріс в пневмонію, а потім в гнійний плеврит. Найбільша проблема хвороб легень в тому, що вони не болять і людина не завжди розуміє, що з нею щось не так. Так сталося і з моїм татом. Коли він звернувся до лікарів 8 листопада, стан був вже дуже складний.

            Оскільки батько Зоряни колишній правоохоронець, то спершу його лікували в лікарні МВС. Чоловікові поставили крапельницю, але йому всеодно ставало гірше.

            - В тій лікарні немає достатнього технічного забезпечення, тому вони перенаправили його за місцем проживання, до другої міської лікарні, - продовжує Зоряна. - Там тата відразу забрали до реанімаційного відділення, головний лікар - Андрій Семків підняв на ноги мало не все місто. Збирали п'ять консиліумів, бо в тата на фоні кисневого голодування почали відмовляти нирки і печінка. Результати аналізів були жахливими.

             В першу ніч коли чоловік потрапив до реанімації, він впав в кому, бо з легень почав виходити гній і організм не витримав. Лікарі відкачали з легень 800 мл гною. Оскільки права легеня не працювала, а ліва лише на третину, то батька Зоряни підключили до апарата штучного дихання, він підтримував легені 8 днів. За той час лікарі приводили до норми нирки, печінку, тиск і вводили сильні антибіотики, щоб зупинити запалення в легенях.

            - Я кожен день проводила по шість годин під дверима реанімації, - каже дівчина. - Дякую всім рідним і друзям, які підтримували мене в той момент, бо насправді це дуже страшно, коли ти не знаєш чи заговорить до тебе знову твоя рідна людина. Лікарі робили все можливе, бо в тата почався сепсис - зараження організму. Я вичитала в інтернеті, що навіть при сучасних медикаментах і технічних засобах з таким діагнозом виживає лише 50% пацієнтів.

             Лікарі сказав дівчині, що роблять все, що в їх силах, але сподіватися треба на Божу допомогу. Через 6 днів лікування у родини почали закінчуватися кошти. Тому дівчина опублікувала пост з проханням про допомогу в на  своїй сторінці у соцмережі.

             - Я дуже тішуся, що маю в друзях стільки небайдужих людей, - каже Зоряна. - Мені допомагали родичі, друзі, однокласники і співробітники з моєї роботи, і співробітники з колишньої татової роботи. Якби не вони, то ми б не мали за що лікувати тата. Навіть депутат міськради Андрій Шкула підключився до процесу, допоміг отримати картку знижок для аптек. Коли за день ми витрачали кілька тисяч гривень, то знижка буде дуже відчутною. 

             Батька Зоряни Барчук з лікарні виписали 1 грудня, зараз він лікується вдома. Через місяць він має пройти повторно аналізи і зробити рентген, щоб лікар визначила чи є прогрес.

            - Після того, як тата перевели з реанімації, його лікує Алла Пастернак - лікар пульмонолог, дуже уважна і співчутлива, - додає дівчина. - Вона терпляче пояснювала мені кожну цифру і букву з результатів аналізів. І хочемо подякувати усім лікарям з реанімаційного відділення, які врятували мого тата.