logo
XS
SM
MD
LG
Пн - Пт 8:00 – 16:30

Комунальне некомерційне підприємство

Тернопільська комунальна міська лікарня №2

Як лікарям отримувати бали у системі безперервного професійного розвитку

Система безперервного професійного розвитку (БПР) для лікарів — це сучасний підхід до професійного вдосконалення фахівців. Замість формального навчання лікарі будуть постійно розвивати свої компетенції.

Принцип безперервного навчання фахівців сфери охорони здоров’я давно є поширеною практикою в розвинутих країнах Європи, Америки та Азії, зокрема у Великій Британії, Польщі, Чехії, Швеції, США, Сінгапурі та інших. Для  українських лікарів такий компонент почне діяти вже з 2019 року.

Коли почне діяти БПР і як це працюватиме

Згідно з новою системою БПР щороку лікарі мають вдосконалювати свої навички і набирати мінімально 50 балів. Цього року набір 50 балів БПР рекомендований, а обов’язковим стане  з 1 січня 2020 р.

Лікарям, які повинні проходити чергову атестацію у 2019 р. та які навчалися на передатестаційному циклі у 2018 або 2019 рр., буде нараховано 50 балів БПР на основі документів, отриманих після успішного завершення передатестаційного циклу.

Починаючи з 1 січня 2020 р. кожен лікар упродовж року має набрати щонайменше 50 балів БПР. Бали нараховуються за різні види навчання, які лікар вільно обирає на основі запропонованого Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України переліку видів діяльності. Загалом кількість балів не обмежена, проте щорічний обов’язковий мінімум — саме 50 балів. Для лікарів, які значно перевищують кількісні і якісні вимоги до БПР, існує можливість позачергового отримання вищої категорії.

Лікар щороку записує в освітнє портфоліо своє навчання та засвідчує його у керівника свого закладу. Бали у портфоліо обліковуються відповідно до додатку 5 Порядку проведення атестації лікарів. Бланк освітнього портфоліо — це додаток 2 цього ж Порядку.

Перелік заходів БПР включає:

  • науково-практичні конференції, конгреси, симпозіуми;
  • дистанційні онлайн-курси;
  • навчання на симуляційних тренінгах, тематичне навчання або семінари;
  • цикли тематичного вдосконалення на факультетах та у закладах післядипломної освіти тривалістю 1–2 тиж;
  • навчання або стажування в університеті або закладі охорони здоров’я — в Україні чи за кордоном;
  • публікація статті або огляду в журналі з імпакт-фактором.

З 2021 р. щороку для перевірки облікованих балів лікар має надсилати своє портфоліо в атестаційну комісію до 1 березня. Якщо дані про перебіг БПР сфальсифіковано, то лікарю буде відмовлено в атестації. Підтвердження категорії відбувається раз на 5 років, атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії можна проходити частіше.

Для атестації лікар за 2 міс до початку роботи комісії надає:

  • письмову заяву;
  • копію диплома про освіту, трудову книжку, сертифікат лікаря-спеціаліста та посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії;
  • атестаційний листок;
  • особисте освітнє портфоліо з результатами БПР;
  • копії документів, що підтверджують обліковані бали БПР.

У день атестації лікарю необхідно з’явитися з оригіналами сертифікатів для того, щоб підтвердити справжність внесених даних. У майбутньому передбачається, що процедура атестації буде електронною.

Що зміниться для лікарів

  1. Щорічне навчання

Стара система передбачала, що лікар за рік до атестації (яка проводилася як мінімум один раз на 5 років) повинен пройти обов’язкові 4-тижневі курси, так званий передатестаційний цикл, а в період між передатестаційними циклами міг практично не брати участь в освітніх заходах. Відсутність чітких вимог до збалансованості освітніх навантажень призводила до того, що три роки після атестації були часом «відпочинку» від професійного вдосконалення.

Тепер лікар буде проходити навчання щорічно. Це дозволить йому бути конкурентним  та отримувати нові навички одразу після появи цих технологій та практик на ринку.

  1. Лікар вільний у виборі тем, змісту та формату свого навчання

Раніше обов’язкове навчання відбувалося у чітко визначених Міністерством закладах — 3 державних академіях післядипломної освіти та 14 факультетах післядипломної освіти. Відсутність конкуренції на ринку освітніх послуг не стимулювала провайдерів освітніх послуг до осучаснення змісту навчальних програм.

Тепер монополія провайдерів освітніх послуг буде скасована. Лікар сам обиратиме цікаві та зручні для нього теми та формати навчання. Можна обирати заходи як в Україні, так і за її межами, навчатися дистанційно та стаціонарно, у державному чи приватному освітньому заклад і найголовніше — відповідно до індивідуальної потреби лікаря. За кожен вид навчання лікарю нараховуватиметься певна кількість балів, що зазначена в додатку до Порядку проведення атестації лікарів.

  1. Спрощення процедури атестації

За новим порядком атестації лікар не буде подавати звіт про професійну діяльність за останні 3 роки. Замість 20 сторінок статистичних показників лікарі подаватимуть індивідуальне освітнє портфоліо всього на 1 сторінку. Співбесіду з атестаційною комісією також скасовано. Таким чином, МОЗ України мінімізує бюрократичні вимоги та корупційні ризики.

Які документи і коли слід подавати на атестацію для визначення знань і практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікар-спеціаліст?

Перелік документів:

  • письмова заява;
  • копії диплома про освіту та інші документи, що в установленому законодавством порядку дають право на зайняття конкретної лікарської посади;
  • атестаційний листок.

Додатково для підтвердження звання лікар-спеціаліст:

  • особисте освітнє портфоліо з результатами проходження БПР;
  • копії документів, що підтверджують обліковані бали БПР.

Коли: не пізніше ніж за тиждень до початку засідання комісії.

Які документи і коли слід подавати на атестацію для присвоєння кваліфікаційної категорії?

Перелік документів:

  • Письмова заява.
  • Копії диплома про освіту, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста або посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії.
  • Атестаційний листок.
  • Особисте освітнє портфоліо з результатами проходження БПР.
  • Копії документів, що підтверджують обліковані бали БПР.

Коли: за два місяці до початку роботи комісії або за два місяці до закінчення терміну дії посвідчення.

Які документи і коли слід подавати на атестацію для підтвердження кваліфікаційної категорії?

Перелік документів:

  • Письмова заява.
  • Копії диплома про освіту, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії.
  • Атестаційний листок.
  • Особисте освітнє портфоліо з результатами проходження БПР.
  • Копії документів, що підтверджують обліковані бали БПР.

Коли: за два місяці до початку роботи комісії.

Коли і як пред’являти оригінали документів, що підтверджують обліковані бали БПР?

На засіданні атестаційної комісії, особисто.

Скільки балів БПР необхідно мати для успішного проходження чергової атестації у 2019 році?

У 2019 р. для атестації необхідно подати щонайменше 50 балів БПР, отриманих у 2018 або 2019 р.

У який спосіб зараховуються бали за передатестаційні цикли, успішно завершені у 2018 або 2019 р.?

Для лікарів, строк чергової атестації яких настає у 2019 р., за такий цикл нараховують 50 балів БПР.

Чи є обов’язковим передатестаційний цикл у 2019 р.?

Ні, передатестаційний цикл більше не є обов’язковим заходом професійного вдосконалення для лікарів.

Які заходи БПР є обов’язковими у 2019 р.?

Жоден захід або вид діяльності не є обов’язковим. Крім того, відповідно до потреб медичної практики та бачення власного професійного розвитку, лікар вільно обирає вид і спрямування навчальних заходів, незалежно від того, вважаються вони номінально заходами його спеціальності чи ні.

Чи потрібно надсилати копію індивідуального освітнього портфоліо для щорічної перевірки 1 березня 2020 р.?

Ні, не треба.

Скільки балів можна декларувати в індивідуальному освітньому портфоліо?

Кількість балів не обмежується, проте обов’язковий щорічний мінімум з 1 січня 2020 р. — 50 балів.

Що чекає на лікаря, який подав недостовірні дані про свій БПР в індивідуальному освітньому портфоліо?

Лікареві, який свідомо надав недостовірні дані про перебіг свого БПР, буде відмовлено в атестації.

Яким чином можна оскаржити рішення атестаційної комісії?

Рішення атестаційної комісії оскаржується в установленому законодавством порядку, а саме: у суді.

Чи розповсюджуються вимоги щодо накопичення балів БПР на період відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами чи для догляду за дитиною?

Накопичення балів БПР не є обов’язковим на період такої відпустки.

У МОЗ України розпитали лікарів різних спеціальностей, які курси в рамках БПР вони проходили, скільки балів набрали, як оцінюють нову систему і чи вплине вона на якість надання медичних послуг.

Які курси в рамках БПР проходили і скільки балів набрали?

Наталя Лебідь (спеціальність «Організація і управління охороною здоров’я», працює в МОЗ України, Київ): «У рамках БПР я вже набрала 70 балів з моменту набуття чинності наказу. Я відвідала курси різного спрямування — як і українські, так і міжнародні. Так, наприклад, в квітні взяла участь у міжнародному тренінгу «Імплементація міжнародних протоколів в практику сімейного лікаря», міжнародному медичному конгресі «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я України» та заході з антикризового менеджменту в період репродуктивного здоров’я».

Ольга Козубенко (спеціальність «Дитячий лікар-невропатолог», працює в ДЗ «Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України», Київ): «Я вже набрала більше 100 балів з моменту запровадження БПР і встигла відвідати як українські, так і закордонні освітні заходи».

Артем Сводковський (спеціальність «лікар-педіатр», голова всеукраїнської «Асоціації лікарів амбулаторної медицини», м. Дніпро): «Протягом 3 місяців (з квітня по червень) я взяв участь у конгресі сімейних лікарів в м. Дніпро, науково-практичній конференції “Актуальні аспекти кардіології та кардіохірургії” та семінарах для сімейних лікарів. За ці заходи я отримав вже 30 балів».

Чи отримали ви якісь додаткові можливості зі впровадженням БПР?

Н. Лебідь: «Раніше лікар також міг вдосконалювати свої професійні навички у зручний для нього час, але існували й обов’язкові процедури — передатестаційні цикли. Зараз держава підтримує лікаря і заохочує вдосконалюватися. До того ж БПР дійсно полегшує атестацію, адже процедура тепер стала максимально спрощеною. Тепер лікар не повинен розписувати звіт за 3 роки професійної діяльності, він просто вказує освітні заходи, які відвідав.

Окрім того, можливість відвідувати міжнародні заходи дозволяє українському лікарю поступово інтегруватися у медичну спільноту. Також міжнародні заходи мають інший освітній підхід і навчають через розгляд конкретних практичних кейсів, що дуже допомагає в роботі.

Побажання на майбутнє — було б чудово, якщо б існував реєстр заходів».

О. Козубенко: «У моїй лікарні і до запровадження БПР дбали про постійний розвиток лікарів, тому, зокрема, я проходила декілька разів стажування в Німеччині в лікарні в Мюнхені та в Аусбургзі. Але водночас особисто для мене впровадження БПР — це спрощення процедури атестації, це ознака того, що держава підтримує лікарів в їхньому розвитку, а не заважає їм.

Мені пощастило з моєї лікарнею, але є багато лікарень, де не дбають про професійне зростання лікарів, тому щорічне вдосконалення позитивно на них вплине. Хотілося б, щоб було більше інформаційних кампаній щодо БПР, щоб лікарі  знали про можливості БПР та свої права в рамках цього».

А. Сводковський: «По-перше, зараз набагато зручніша форма набору балів. Адже раніше також можна було набирати бали, проте ці бали були від 0,2 до 2 балів за захід. Зараз, якщо лікар цікавиться  і відвідує освітні заходи для отримання балів, то набрати щорічні 50 балів не є проблемою.

По-друге, на мій погляд, ці зміни правильні. Зі свого досвіду спілкування з лікарями, зокрема в асоціації, де є близько 1000 лікарів України, де я є головою, можу сказати, що лише невелика кількість лікарів постійно навчалися, цікавилися, проходили різні курси.  Інша частина — і це більшість лікарів — за 5 років не відвідували жодного освітнього заходу, окрім передатестаційного циклу, де нормального освітнього зростання лікаря не відбувалося».

Чи змінить впровадження БПР якість надання медичних послуг?

Н. Лебідь: «Думаю, так. Оскільки тепер лікар буде щорічно вдосконалюватися, і це не робиться через «примус» згори, а лікар самостійно планує свій час та обирає заходи вдосконалення. Мені дуже подобається, що можна обирати вдосконалення за тим напрямком, який лікар вважає найпотрібнішим. Оця свобода для лікаря та щорічне вдосконалення однозначно покращать якість медичних послуг».

О. Козубенко: «Звісно, змінить, оскільки тепер всі лікарі будуть постійно вдосконалюватися і всі без винятку отримуватимуть нові знання, які допомагатимуть пацієнтам».

А. Сводковський: «Так, безумовно, коли лікарі будуть щорічно вчитися (а система БПР наразі стимулює їх до цього), то якість медичних послуг підвищиться».

Зверніть увагу на Академію — дистанційне навчання on-line.

Рекомендуємо ознайомитися: представлено попередні результати обговорення професійного ліцензування лікарів.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua, kmu.gov.ua